над головою

1) ( вище) above; ( поверх) over

2) ( понад) over, beyond

3) ( вказує на об'єкт діяльності) at; over; on, upon

4) towards

и Надо предл.

1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;

2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;

3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.

* * *

тж. н`адо; предл. с твор. п.

1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)

2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)

3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)

1. n

1) тж pl накладні витрати

2) стеля (каюти)

2. adj

1) верхній; високий

2) тех. стельовий; підвісний; повітряний; надземний

3) ком. накладний (про видатки)

1) нагорі, над головою

2) з головою, вище голови

* * *

1) висока подача (теніс, бадмінтон)

2) pl; кoм. накладні витрати

1) верхній, високий; overhead irrigation c-г. дощування

2) тex. стельовий, підвісний, повітряний, надземний

3) гipн. стелеуступний ( про вибій)

4) кoм. накладний ( про витрати)

1) вгорі, над головою

2) поверхом вище; над головою

3) з головою, вище голови

1) висока подача (теніс, бадмінтон)

2) pl; кoм. накладні витрати

1) верхній, високий; overhead irrigation c-г. дощування

2) тex. стельовий, підвісний, повітряний, надземний

3) гipн. стелеуступний ( про вибій)

4) кoм. накладний ( про витрати)

1) вгорі, над головою

2) поверхом вище; над головою

3) з головою, вище голови

оточений ореолом; що має німб (сяйво над головою)

* * *

n (pl тж nimbi)

1) німб, сяйво, ореол

2) церк. слава (над головою святого)

3) дощова хмара

4) астр. ореол Місяця

* * *

1) німб, сяйво, ореол; цepк. слава ( над головою святого)

2) мeтeop. дощова хмара

3) acтp. ореол Місяця

1. n

1) повне руйнування, знищення, загибель; розбивання вщент

2) стукіт, гуркіт (від падіння)

3) сутичка зіткнення; катастрофа

4) банкрутство, крах

5) розгром (противника)

6) розм. нищівний удар

7) смеш, спиртний напій з фруктовим соком

8) удар над головою по м'ячу згори вниз, смеш (теніс)

9) розм. фальшива монета

2. adj

1) рішучий; нищівний; разючий

2) відмінний; приголомшливий

3. adv

ущент, на дрізки

4. v

1) розбити вщент

2) розбитися на дрізки, розлетітися на дрібні кусочки

3) фіз. розщеплювати

4) ламати

5) ламатися

6) бити з усієї сили

7) розбити, розгромити, розтрощити, знищити

8) побити (рекорд)

9) стикатися, урізатися

10) пробиватися

11) кидати з розмаху

12) привести до банкрутства; підірвати (кредитоздатність)

13) розоритися, збанкрутувати; лопнути

14) підірвати здоров'я (сили)

15) гасити м'яч (теніс)

16) розм. виготовляти фальшиві гроші

17) розм. платити фальшивими грошима

* * *

1) гуркіт, стук при падінні, зіткненні

2) зіткнення, катастрофа

3) повне руйнування, знищення, загибель

4) банкрутство, крах

5) розгром ( супротивника)

6) нищівний, важкий удар

7) величезний успіх

8) смеш, спиртний напій з цукром, м'ятою до льодом; смеш, напій з фруктового соку

9) смеш, удар над головою по м'ячу, що високо летить ( теніс)

1) ( smash up) розбити вщент (smash to pieces, to splinters або to bits); розбитися вщент, розлетітися на дрібні шматочки; фiз. розщеплювати

2) ламати; ламатися

3) ударяти, бити щосили

4) розбити, розгромити, знищити; побити ( рекорд)

5) зіштовхуватися; врізатися; зазнати аварії, розбитися (про автомобіль; smash up); пробиватися

6) кидати з розмазу

7) привести до банкрутства; підірвати кредитоспроможність; розоритися, лопнути, збанкрутувати ( smash up)

8) підірвати сили, здоров'я

9) гасити м'яч ( теніс)

1) ущент

2) прямо, безпосередньо

1. n

1) намет; шатро; тент

2) житло

3) іст. переносна кафедра проповідника

4) мед. тампон

5) слабке червоне іспанське вино (тж tent wine)

6) розсувні п'яльці

7) увага

2. v

1) жити в наметах; стояти табором

2) ставити намет

3) перен. мешкати тимчасово; перебувати

4) оселяти в наметі

5) припасовувати навіс

6) піклуватися; доглядати

7) звертати увагу

8) уставляти тампон

* * *

1) намет

2) дiaл.; icт. переносна кафедра проповідника ( для проповіді під відкритим небом)

1) жити в наметах; стояти табором; ставити намет; жити тимчасово; перебувати

2) поселяти в наметі

3) покривати навісом

1) звертати увагу

2) піклуватися, доглядати

1) место:

а) от которого отделяется, удаляется, отходит что-л.; передаётся предлогом с

б) поверх которого проходит что-л.; передаётся предлогами над, надо, по

в) на которое накладывается что-л.; передаётся предлогами сверх, поверх

2) причину; передаётся предлогом с

3) уступительность; передаётся предлогами несмотря (на что), вопреки (чему-н.)

Смотри также:

ӱмбач

посл. выражает:

1. место: а) от которого отделяется, удаляется, отходит что-л.; передаётся предлогом с. Ӱстел вач со стола; кӱвар вач с пола.

□ (Йоча-влак) ече дене, я шинчын издерыш, Мунчалтат курык вачын тӱшкан. И. Антонов. На лыжах или на санках дети гурьбой катаются с горы. б) поверх которого проходит что-л.; передаётся предлогами над, надо, по. Лум вач каяш идти по снегу; ял вачын над деревней; чодыра вачын над лесом.

□ Эртышт ий-влак вуй вачын пыл семын. А. Бик. Прошли годы, словно облака над головою. Шуйналт возын кужу корно ош лум вачын. О. Ипай. Растянулась длинная дорога по белому снегу. в) на которое накладывается что-л.; передаётся предлогами сверх, поверх. Тувыр вач шовырым чияш надеть кафтан поверх рубашки; шовыч вач упшым упшалаш надеть шапку поверх платка. 2) причину; передаётся предлогом с. Корно вач каналташат лиеш. С дороги можно и отдохнуть. Нойымо вач чает пеш лач лие. С усталости чай был очень кстати. 3) уступительность; передаётся предлогами несмотря (на что), вопреки (чему-н.). Шӱдымӧ вач толын огыл вопреки приглашению не пришёл; вургемже уло вач чиен огыл несмотря на то, что есть одежда, не оделся.

□ Южо еҥже паша улмо вачак кыльдырланаш жапым муэш. «Мар. ком.» Некоторые, несмотря на то, что есть работа, находят время прохлаждаться. См. ӱмбач.

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

I. 1) (двигая) насоватися, надвигатися;

2) (двигаясь) нарухатися.

II. надвинуться

1) (стр. з.) насуватися и насовуватися, бути насовуваним, насунутим и т. п.; см. Надвигать;

2) (возвр. з.) насувати(ся) и (реже) насовувати(ся), сунути(ся), насунути(ся), (о мног.) понасувати(ся), понасовувати(ся), (о тучах, ночи и т. п. ещё) наступати, наступити, надходити, надійти, (преим. о тумане) налягати, налягти. [Червоний туман уставав на заході, і немов криваві примари насувалися звідти на місто (Коцюб.). Ніч насувається швидко (Л. Укр.). На світ насувала темрява (Грінч.). Ніч насунула темна (Г. Барв.). В кереї темній тихо суне ніч (Вороний). Стрічкою сунулися козаки (Стор.). Брови на очі йому понасовувались (Куліш). Наступає чорна хмара (Пісня). Хмара наступила (Рудан.). Хмара надходить над головою (Коцюб.). Наляжуть тумани (Самійл.). Злая хуртовина на нас налягає (Максим.)].

* * *

несов.; сов. - надв`инуться

1) насува́тися и насо́вуватися, -со́вуюся, -со́вуєшся, насу́нутися и мног. понасува́тися и понасовуватися, насува́ти и насо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, насу́нути и мног. понасува́ти; (о войске, тучах, ночи) наступа́ти, наступи́ти, -сту́пить- ( о тумане) налягати, налягти́, -ля́же

2) (перен.: приближаться во времени) наближа́тися, наблизитися, -бли́зиться, наступа́ти, наступити

мн. ч., см. титло

1) (заголовок, титул, надпись) title

2) ( заглавная краткая надпись) (short) title

3) (знак сокращения в ц.-сл. письме; ставится над священными словами для указания на их святость и скрытую в них Божественную тайну и премудрость; слова под титлом пишутся сокращённо, а читаются полностью) titlo

1. n

1) ясла, годівниця; стійло

2) хатина; халупа; невелика кімната

3) дитяче ліжко

4) буд. зруб

5) засік

6) підрядковий переклад

7) шк. шпаргалка

8) розм. плагіат

9) розм. квартира; житловий будинок; магазин

10) шинок, корчма; кубло; нічний клуб

11) розм. сейф; дрібна крадіжка

12) верша (для ловлі риби)

13) плотик з дощок (в США та Канаді)

2. v

1) замикати, зачиняти (в тісне приміщення)

2) припасовувати годівницю

3) рож. чинити плагіат; красти

4) шк. списувати, користуватися шпаргалкою

* * *

1) дитяче ліжечко ( з бічними стінками); колиска ( часто плетена)

2) плетений кошик

3) ясла, годівниця; хлів; стійло

4) хатина, халупа; невелика кімната; cл. житло ( тимчасове); притулок, дах над головою; місце для ночівлі

5) жapг. квартира, житловий будинок, магазин ( як об'єкт пограбування)

6) cл. шинок, кубло; нічний клуб

7) aмep.; cл. дім розпусти ( дешевий); спальня в борделі

8) підрядковий переклад, підрядник, дослівник, ключ; шпаргалка

9) cл. плагіат

10) жapг. сейф, сталева камера

11) дрібна крадіжка

12) верша для ловіння риби

13) невеликий пліт з дощок ( у США е Канаді)

14) cл.; = cribbage I

15) = creche

16) = crib tin

17) бyд. зруб

18) гipн. кострове кріплення

19) засік

20) порожнина для поховання paд. активних відходів

1) зачиняти, поміщати в тісне приміщення

2) обладнати годівницею (хлів, стайню)

3) здійснювати плагіат, списувати; красти

4) ромзм списувати, користуватися шпаргалкою

5) мeд. змінний фіксатор для ортодонтичних конструкцій

бездомний; безпритульний; що не має даху над головою

* * *

1) бездомний; безпритульний

2) пустельний, ненаселений, безлюдний, позбавлений життя

1) дитяче ліжечко ( з бічними стінками); колиска ( часто плетена)

2) плетений кошик

3) ясла, годівниця; хлів; стійло

4) хатина, халупа; невелика кімната; cл. житло ( тимчасове); притулок, дах над головою; місце для ночівлі

5) жapг. квартира, житловий будинок, магазин ( як об'єкт пограбування)

6) cл. шинок, кубло; нічний клуб

7) aмep.; cл. дім розпусти ( дешевий); спальня в борделі

8) підрядковий переклад, підрядник, дослівник, ключ; шпаргалка

9) cл. плагіат

10) жapг. сейф, сталева камера

11) дрібна крадіжка

12) верша для ловіння риби

13) невеликий пліт з дощок ( у США е Канаді)

14) cл.; = cribbage I

15) = creche

16) = crib tin

17) бyд. зруб

18) гipн. кострове кріплення

19) засік

20) порожнина для поховання paд. активних відходів

1) зачиняти, поміщати в тісне приміщення

2) обладнати годівницею (хлів, стайню)

3) здійснювати плагіат, списувати; красти

4) ромзм списувати, користуватися шпаргалкою

5) мeд. змінний фіксатор для ортодонтичних конструкцій

1) німб, сяйво, ореол; цepк. слава ( над головою святого)

2) мeтeop. дощова хмара

3) acтp. ореол Місяця